Як Росія використовує поняття “релігійних свобод” для дестабілізації Заходу — і чому це небезпечно для США та Дональда Трампа

У травні 2025 року на платформі Такера Карлсона вийшло інтерв’ю з Вадимом Новинським — колишнім українським олігархом, політиком і дияконом Української Православної Церкви (що зберігає канонічну єдність із Московським патріархатом). Новинський є громадянином Росії, перебуває під санкціями в Україні, відомий своїми багаторічними зв’язками з російськими бізнес-структурами та державними органами, зокрема з ФСБ. Повідомляє Духовний Фронт України.

У цьому інтерв’ю він постає не як політик чи представник великого бізнесу, а як нібито переслідуваний релігійний діяч. Його основний меседж: в Україні «переслідують Церкву», Росія — «бастіон віри», а Захід нібито втрачає свою духовну ідентичність. Такі меседжі укоріняються в свідомості західної консервативної аудиторії як у доброму ґрунті, адже та вже дещо втомлена від проявів репресивного лібералізму. Це далеко не перший приклад того, як Кремль використовує релігійну риторику як політичну зброю, але саме ця поява в західному медіа — знакова. Вона демонструє, наскільки глибоко Москва розуміє вразливості західного світу — і наскільки майстерно ними користується.

Інтерв’ю як приклад інформаційно-релігійної операції

Новинський подає себе як «миротворця», який «страждає за віру» і прагне донести свою «правду» до американської аудиторії. Проте за цією зовнішністю стоїть обережно сконструйований образ, покликаний відвернути увагу від його реальної біографії:

Олігарх, громадянин Росії, який розбудував бізнес-імперію завдяки російським ресурсам і політичним преференціям у 2000–2010-х роках; Колишній народний депутат від проросійського «Опозиційного блоку», який в Україні системно лобіював інтереси Кремля; Спонсор релігійних структур і діячів, що зберігають підпорядкованість Московському патріархату і поділяють його ідеологічну орієнтацію. У грудні 2022 року РНБО запровадила санкції щодо Вадима Новинського. Ці санкції передбачають, зокрема, позбавлення права користуватись і розпоряджатись активами, заборону на торгівельні операції, виведення капіталу та анулювання ліцензій. Частина його майна була арештована СБУ. Також йому заочно оголошено підозру за статтями “Державна зрада” та “Розпалювання релігійної ворожнечі і ненависті”. Його поява на американській медіаплатформі навряд чи є випадковою ініціативою.

Це радше частина ретельно спланованої операції впливу, спрямованої на:

Розмиття моральних меж війни, зображення агресора як «релігійного центру» альтернативного до Заходу; Підрив підтримки України серед американських християнських консерваторів; Інтеграцію російських наративів у західну дискусію про релігійну свободу, сімейні цінності та культурну ідентичність. Це не просто реалізація права на свободу слова — це точковий вплив на стратегічно важливі сегменти американського суспільства через риторику, яка апелює до релігійних почуттів.

Релігія як частина гібридного арсеналу Росії

Росія давно зробила релігію — поряд із мовою й історією — інструментом державної політики. Російська Православна Церква сьогодні виконує роль не лише духовного інституту, а й архітектора неоімперської ідеології, що виправдовує агресію як «священну місію».

У своїх публічних зверненнях РПЦ зображає війну Росії проти України як «духовну боротьбу», а Захід — як джерело морального розкладу. Через підконтрольні парафії, благодійні фонди, культурні центри та церковні форуми РПЦ:

Формує мережі впливу у країнах НАТО; Поширює меседжі про “релігійне переслідування” в Україні, створюючи хибну уяву про нібито «безбожний націоналізм»; Прикриває дії осіб, які підтримують окупаційні адміністрації або співпрацюють із російськими спецслужбами. Це — релігійна дезінформаційна війна, спрямована не лише на Україну, а й на підрив демократичних суспільств Заходу зсередини.

Чому саме зараз Новинський з’явився в ефірі?

Новинський публічно дякує віцепрезиденту США Джей Ді Венсу за виступи на «захист релігійних свобод» в Україні — це не лише медійний жест, а й спроба загравання з американським керівництвом, аби запропонувати себе як “мирного посередника/союзника” в новій політиці США щодо України.

У період, коли у Сполучених Штатах точаться гострі дебати щодо подальшої військової та фінансової підтримки України як союзника, поява Вадима Новинського в ефірі західного мовника має виразний політичний підтекст. Через використання релігійної риторики він прагне вплинути на громадську думку — особливо серед консервативного електорату — та посіяти сумніви щодо доцільності допомоги Києву.

Успішне поширення таких меседжів може призвести до зниження підтримки з боку американського суспільства та, як наслідок, — ухвалення рішень на рівні Конгресу, які обмежуватимуть або блокуватимуть допомогу Україні. Це не лише вигідно Кремлю у воєнному вимірі, а й потенційно підриває систему союзницьких відносин США, адже сигналізує іншим партнерам Вашингтона про нестабільність і непередбачуваність американської зовнішньої політики.

Чому це небезпечно для США

Релігійна риторика у західному контексті традиційно вважається аполітичною і щирою. І саме в цьому — вразливість США. Американське суспільство, яке історично поважає свободу совісті, схильне сприймати будь-які заяви від церковних діячів як морально вмотивовані. Тому поява діяча з багаторічними зв’язками з ФСБ на мільйонній платформі — свідчення серйозної прогалини в системі інформаційної безпеки.

Новинський апелює до тем, які вже розділяють американське суспільство: «антиглобалізм», «традиційна сім’я», «опір секуляризму», «відродження християнства». Його меседжі вбудовуються в культуру внутрішньої політичної боротьби, підсилюючи конфлікт між консервативними та ліберальними середовищами.

У результаті:

Підтримка України, як елементу зовнішньополітичного курсу США, може знижуватися, саме через спотворене уявлення про те, що Київ переслідує за релігійні переконання; Американське суспільство стає об’єктом маніпуляцій, коли релігійна довіра використовується як канал дезінформації; США поступово втрачають авторитет у сфері захисту прав і свобод, відкриваючи простір для реваншистської риторики Росії на міжнародному рівні.

Чому це шкодить особисто Дональду Трампу 

Підрив політичної незалежності Меседжі, які ретранслює Новинський, створюють враження ідеологічної спорідненості між Путіним і Трампом: обидва, нібито, виступають за християнські цінності, проти глобалізму, за ізоляціонізм. Але така асоціація робить Трампа вразливим до звинувачень у залежності від прокремлівських наративів, що можуть бути використані проти нього в боротьбі за голоси поміркованих та незалежних виборців.

Суперечність його риториці про “мир за добу” Якщо війна виставляється як “священне протистояння”, яке має переконливе обґрунтування у релігійному середовищі, тоді твердження Трампа про здатність завершити її “в одну мить” втрачає переконливість. Адже публічні меседжі Новинського, які ретранслюються на електорат Трампа, суперечать такій риториці, демонструючи, що для Росії це не конфлікт, який можна вирішити компромісом, а «сакральна місія» і «екзистенційна боротьба» водночас, що не передбачає поступок.

Ризик токсичної асоціації Коли постать, пов’язана з російською контрозвідкою і проксі-війною, з’являється у тому самому медіапросторі, що і електоральна база Трампа, — формується небезпечна асоціація: “Трамп = Кремль = Релігійна війна”. Це руйнує багаторічні зусилля Трампа побудувати образ незалежного американського націоналіста.

Імунітет до маніпуляцій на релігійних свободах — питання стратегічної безпеки демократії.

Сучасні демократії вже навчилися реагувати на кіберзагрози, шпигунство, економічний тиск. Але релігійна дезінформація — новий, малодосліджений інструмент агресії, до якого ще не вироблено достатніх механізмів протидії.

Росія активно тестує готовність західних суспільств до захисту там, де наступ йде не через танки, а через “святих”, не через дипломатів, а через “служителів віри”.

Релігійний дискурс у руках Кремля — це не питання віри, а питання контролю. І кожна хвилина ефіру для проксі Кремля — це втрата не лише часу, а й довіри, стратегічної єдності та інформаційного суверенітету.

Нагадаємо: Московський Патріархат в Україні був одним із підрозділів ФСБ Росії, - екс-голова ГУР та СЗР.