Час повертатися до України? Як ЄС змінить правила для українських "біженців" після 2026 року
- Open Media Ukraine
- 1 годину тому
- Читати 7 хв
Тимчасовий захист для українців у ЄС завершиться після 4 березня 2027 року. Це рішення вже остаточне, і не буде змінене, навіть якщо до того часу не закінчиться війна. Повідомляє Європейська правда.
Але що буде з українцями після завершення цього статусу?
Кому дозволять залишитися і на яких умовах? Кому точно "вкажуть на вихід"? А як бути з тими, хто сам мріє повернутися додому в Україну, але потребує допомоги?
Питань багато, і відразу варто зазначити, що чіткої відповіді на них станом на зараз не існує: законодавство ЄС передбачає, що питання перебування мігрантів – прерогатива національного регулювання державами-членами.
Проте Європейська комісія намагається вже зараз, більш, ніж за два роки до завершення тимчасового захисту для українців, встановити єдині рамки для всіх держав ЄС, у межах яких вони мають планувати перехід українців до інших легальних статусів перебування на їхній території, або ж повернення в Україну.
16 вересня Рада ЄС остаточно ухвалила нову Рекомендацію щодо скоординованого підходу до припинення дії тимчасового захисту для переміщених осіб з України.
Вже з назви документу випливає, що він не є обов’язковим для виконання державами-членами. Але в Брюсселі вважають, що він допоможе уникнути хаотичного повернення українців, подальшого їх незаконного перебування в ЄС, а також перенавантаження систем притулку, як це іноді траплялося у минулому після завершення тимчасового захисту біженців з інших держав.
"Тимчасовий захист для переміщених осіб з України… діє до 4 березня 2027 року. Хоча він і залишається свідченням солідарності ЄС з народом України, тимчасовий захист за своєю природою є тимчасовим",
-– так починаються Рекомендації Ради ЄС.
В документі уточнюється – "необхідно підготувати поступовий, сталий і добре скоординований перехід від цього статусу, коли умови в Україні дозволятимуть завершити дію тимчасового захисту, враховуючи при цьому спроможність та потреби України у відбудові".
То що ж рекомендує Брюссель державам-членам та українським біженцям?
Опції залишитися у ЄС
"Багато осіб, переміщених з України та охоплених тимчасовим захистом, перебувають в Євросоюзі вже кілька років і інтегрувалися у суспільствах, що їх прийняли, вивчивши мови, знайшовши роботу та вступивши до навчальних закладів. Там, де це вже можливо відповідно до національного законодавства чи адміністративної практики, держави-члени повинні використати всі можливості, щоб дозволити цим особам перейти до національних правових статусів", – йдеться в документі.
Рекомендація пропонує надавати українцям:
Національні дозволи на проживання: на підставі працевлаштування, самозайнятості, навчання, досліджень, сімейних обставин або спеціальних програм.
Європейські статуси, що дають легальне право на перебування в ЄС: якщо національні шляхи недоступні, українці можуть подавати заяви за директивами ЄС (2016/8016, 2021/18837, 2024/12338).
Національні дозволи на проживання.
Українці, які вже інтегрувалися в нові громади (навчання, робота, сім’я), можуть отримати національні дозволи на проживання. Ці дозволи можуть базуватися на:– працевлаштуванні або самозайнятості;– навчанні чи наукових проєктах;– сімейних обставинах (якщо близькі члени родини мають право на постійне перебування в державі ЄС – кожен випадок має розглядатися індивідуально);– спеціальних програмах для переселенців, які відрізняються від країни до країни.
Дозволи на проживання на базі директив ЄС
Якщо для отримання національного дозволу на проживання немає достатніх підстав, Рада ЄС пропонує українцям подавати заявки на легалізацію перебування у ЄС на підставі трьох ключових директив:
Директива 2016/801 – для студентів, науковців, стажерів та волонтерів: дозволяє легально перебувати в країні ЄС з метою навчання, досліджень або професійного стажування. Може бути застосована для молоді, яка прагне продовжити освіту або пройти професійну підготовку після завершення тимчасового захисту.
Директива 2021/1883 – для висококваліфікованих працівників (EU Blue Card): підтримує залучення кваліфікованих фахівців, які можуть працювати в ЄС на умовах висококваліфікованого працевлаштування. Дає право на проживання і роботу, соціальні гарантії та потенційний шлях до постійного проживання. Може бути особливо корисною для українців із професійним досвідом у важливих сферах, таких як ІТ, медицина чи інженерія.
Директива 2024/1233 – єдиний дозвіл на проживання і роботу (Single Permit Directive): поширюється на різні категорії працівників та включає базові права: соціальне забезпечення, медичне обслуговування та захист від дискримінації.
Держави-члени закликають надавати українцям інформацію про можливості, які в них є, щодо продовження перебування в ЄС після закінчення тимчасового захисту, зокрема, через спеціальні інформаційні центри.
Для тих, хто хоче повернутися в Україну
Однією з ключових ідей Рекомендації є поступове повернення українців додому.
"Навіть у разі настання миру, Україні знадобиться час, щоб відновити свою спроможність прийняти всіх осіб, переміщених внаслідок війни. З метою підтримки України в її зусиллях щодо реінтеграції переміщених осіб важливо, аби процес переходу здійснювався гнучко, поступово та з урахуванням індивідуальних обставин відповідних осіб", – йдеться в документі.
"Важливо забезпечити, щоб повернення до України з метою реінтеграції відбувалося впорядковано й гуманно, а також щоб враховувалися різні індивідуальні обставини переміщених осіб, підтримуючи тих, хто готовий і спроможний повернутися до України",– ще одна теза, на яку варто звернути увагу державам-членам, на території яких зараз проживають українські біженці.
Рекомендація просить врахувати, що деякі особи зможуть повернутися додому дуже швидко, іншим же "може знадобитися більше часу з огляду на їхні конкретні обставини".
"Також важливо враховувати спроможність України забезпечити сталу реінтеграцію всіх тих, кого війна змусила залишити країну",
– додають автори документа.
Для того, щоб українці, що вирішили повернутися додому, мали змогу приймати поінформовані рішення – що також сприятиме сталості їх повернення – державам-членам рекомендують заохочувати ознайомчі поїздки в Україну за власний рахунок українців. (Це насамперед стосується держав, які не дозволяють виїзд за кордон особам з тимчасовим захистом).
Таким чином люди зможуть перевірити своє майно в Україні або оцінити рівень руйнувань у своїх громадах та загальні умови життя.
"Для підвищення ефективності цих поїздок та запобігання зловживанню держави-члени повинні визначити параметри, умови та вимоги для таких поїздок. Будь-які такі параметри, умови чи вимоги мають координуватися з іншими державами-членами та встановлюватися і повідомлятися прозоро. Для цієї мети держави-члени повинні створити контактні пункти", – йдеться в рекомендації.
Держави ЄС також повинні розробити спеціальні програми добровільного повернення – з рекомендованим періодом дії терміном в один рік після завершення дії тимчасового захисту.
Протягом цього часу державам ЄС рекомендують продовжити всім українцям право на перебування в ЄС та зберегти за ними права, що вони мали за дії тимчасового захисту – до повернення в Україну або ж до завершення часу дії програми добровільного повернення.
Держави-члени повинні дозволити українцям, чиї діти є неповнолітніми та відвідують школу, проживати в ЄС понад термін тимчасового захисту, щоб школярі могли завершити поточний навчальний рік.
Особлива увага має приділятися особам з особливими потребами, яким може знадобитися додатковий час та підтримка перед поверненням в Україну.
Держави-члени повинні гарантувати, що ці особи можуть легально залишатися в ЄС стільки, скільки потрібно, за умов проживання, що відповідають їхнім конкретним потребам. Їхнє повернення має відбуватися лише тоді, коли Україна буде готова забезпечити їхні потреби.
Інформація та координація
Щоб українці могли приймати зважені рішення щодо майбутнього, у Рекомендації передбачено кілька інструментів:
Unity Hubs. Спеціальні центри підтримки, де переселенцям допоможуть розібратися з варіантами переходу на інші статуси, умовами добровільного повернення чи можливостями у тій чи іншій країні ЄС.
Єдині бази даних. Дані про українців у ЄС регулярно оновлюватимуться через спеціальні бази даних, такі як Temporary Protection Registration Platform. Це дозволить відстежувати, скільки людей ще користуються тимчасовим захистом, хто переходить на інші статуси, а хто повертається в Україну.
Уточнення від Єврокомісії
"Європейська правда" поставила кілька додаткових, уточнюючих питань речникові Європейської комісії та отримала наступні відповіді:
Який графік комісія передбачає для держав-членів щодо подання національних планів "стратегії виходу" для українців у більш детальних формах?
Рекомендація Ради окреслює заходи та канали координації, зокрема Платформу солідарності, але не встановлює конкретного графіка. Мета полягає у тому, щоб плани були готові до завершення дії тимчасового захисту.
Єврокомісія скликає на початку жовтня засідання Платформи солідарності "Україна".
В її рамках і має бути обговоркено запуск та спрямування цього переходу.
У Рекомендації згадуються національні дозволи на проживання та правові статуси ЄС (для працівників, студентів тощо). Чи запропонує комісія спільні керівні принципи ЄС щодо того, як держави-члени мають надавати такі статуси, чи це залишиться повністю на розсуд держав-членів?
Рекомендація Ради закликає держави-члени полегшити доступ до національних правових статусів, що краще відображають фактичну ситуацію заявника в Союзі. Це можуть бути, наприклад, національні дозволи на проживання на підставі працевлаштування, навчання, сімейних обставин або національний статус довготермінового резидента, де це можливо.
У випадках, коли перехід до національних статусів неможливий, держави-члени заохочуються сприяти переходу до статусів, що регулюються правом ЄС, а саме: Блакитна карта ЄС Blue Card, дозволи на навчання та дослідження, а також єдиний дозвіл. Ці альтернативні статуси можуть забезпечити більшу стабільність, ніж щорічно продовжуваний тимчасовий захист.
Держави-члени зобов’язані інформувати українців про відмінності у правах та про несумісність статусів ЄС із тимчасовим захистом.
Як комісія координуватиме дії з українською владою, щоб забезпечити безпечне та стале добровільне повернення, коли умови дозволятимуть? Чи гарантуватиме ЄС, що українці, які повернуться, матимуть нормальні умови життя в Україні?
Комісія тісно координуватиме дії з державами-членами та українською владою, щоб забезпечити, аби добровільні повернення, коли умови дозволятимуть, були безпечними, сталими та відповідали спроможності України приймати та її потребам у відбудові.
Держави-члени заохочуються створювати програми добровільного повернення, які підтримуватимуть поступове та впорядковане повернення після завершення дії тимчасового захисту.
Такі програми, обмежені у часі, але передбачені на термін до одного року після завершення тимчасового захисту, дадуть змогу забезпечити належну підготовку та координацію.
Гнучкість Директиви про тимчасовий захист буде застосована для захисту вразливих осіб та сімей із дітьми. Така координація має сприяти реінтеграції в громадах України у сферах, таких як забезпечення житлом, доступ до базових послуг та інфраструктури, включно з медичною допомогою.
У червні ЄК призначила колишню єврокомісарку Ілву Йоганссон спеціальною представницею з питань українців у ЄС.
Вона працюватиме з державами-членами, міжнародними організаціями та Україною для впровадження скоординованого підходу ЄС до тимчасового захисту та виходу з нього.
Яку фінансову підтримку з бюджету ЄС отримають держави-члени, яким потрібні додаткові ресурси для реалізації Рекомендації? Чи є у вас оцінки?
Держави-члени можуть використовувати Фонд притулку, міграції та інтеграції (AMIF), включаючи додаткові асигнування з перегляду та проміжного огляду Багаторічної фінансової рамки, для підтримки Unity Hubs та пов’язаних заходів.
Від початку російської загарбницької війни, близько 15 млрд євро вже було виділено державам-членам, які приймають людей з України. Політика згуртованості надала 13,6 млрд євро державам-членам, які приймають українців, а ще 1,4 млрд євро було перерозподілено в межах наявних програм фінансування для надання прямої підтримки переміщеним особам з України.
Додаткові асигнування обсягом до 4 млрд євро надаються з фондів у сфері внутрішніх справ. Зокрема, у фінансовий період 2025–2027 років буде виділено ще 3 млрд євро з Фонду притулку, міграції та інтеграції (AMIF) та Інструменту управління кордонами та візами (BMVI), а також близько 1 млрд євро – з проміжного перегляду програм AMIF держав-членів.
Які заходи вживатиме комісія, якщо деякі держави-члени не дотримуватимуться Рекомендації у повному обсязі?
Рекомендація Ради, хоча й не є юридично обов’язковою, була схвалена державами-членами, що засвідчує їхню готовність до впровадження її положень. Комісія продовжить взаємодію з державами-членами та українською владою для сприяння реалізації Рекомендації.
Які існують гарантії того, що українці не втратять доступу до житла, освіти, охорони здоров’я та ринку праці під час переходу до нових правових статусів чи при поверненні в Україну?
Рекомендація підкреслює важливість забезпечення безперервності прав і підтримки під час переходу від тимчасового захисту.
Для тих, хто повертається в Україну, період добровільного повернення тривалістю до одного року дозволить краще координувати дії з українською владою, щоб забезпечити реінтеграцію. Це включає домовленості щодо житла, доступу до базових послуг та інфраструктури, включно з медичною допомогою.
Оскільки ситуація в Україні може змінюватися між ухваленням Рекомендації та завершенням дії тимчасового захисту, передбачений початково період добровільного повернення може виявитися недостатнім для забезпечення поступової та сталої реінтеграції.
Тому держави-члени заохочуються координувати свої дії як між собою, так і з українською владою для розгляду можливості коригування або продовження терміну добровільних виїздів у межах їхніх програм повернення.
Коментарі