У Києві почалися протести проти законопроєкту, який посилює покарання для військових: що відомо

На Майдані у Києві протестують проти закону про посилення покарань для військових. Колаж: Інформатор, hromadske

Ввечері у п'ятницю, 5 вересня, у Києві стартувала нова акція протесту. Учасники виступають проти законопроєкту, який посилює покарання для військових за непокору. Люди вимагають ухвалити закон про військового омбудсмена.

Також на мітингу закликають встановити терміни служби. Як повідомляє Інформатор, про це повідомляє hromadske.

Так, на Майдані Назалежності зібралося близько сотні людей. Вони скандують "Репресії - не дисципліна", "Служба - не рабство" та "Козацькому роду права переводу", а також просять призначити військового омбудсмена та встановити терміни служби у війську.

Водночас ветеран бригади "Азов", який представився журналістам Дмитром, висловив своє обурення через плакат із написом "Дайте військовим право повернутися додому". За його словами, якщо зараз усі військові підуть додому, то в Україні "не стане фронту".

"Це маніпулятивне твердження. Для мене це виглядає як заклик розпустити армію", - зауважив військовий, але додав, що підтримує встановлення конкретних термінів служби.

А активіст і також ветеран Олег Симороз підтримав акцію. Він заявив, що його обурює ситуація, коли влада намагається зробити з військового "крайнього" в усіх проблемах.

"У нас є низка проблем в армії. Зокрема, це СЗЧ, відсутність мотивації, провал мобілізації, комплектування війська. Але мені не подобається, що замість того, аби набратися сміливості та визнати проблеми й почати з ними щось робити, у нас крайнім учергове роблять українського солдата", - підкреслив він.

На думку військового Сабіра, більшість учасників протесту вийшли не через конкретні законопроєкти, а тому що влада порушила суспільну домовленість. А ветеран Дмитро Козятинський та військова Аліна Сарнацька ппояснили три вимоги у протестувальників:

• ухвалити закон про закон про військового омбудсмена;

• не приймати законопроєкт № 13260, який посилює кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини;

• відхилити № 13452 про посилення відповідальності за непокору.

Козятинський наголосив, що не можна військових в СЗЧ позбавляти права перевестися в інші частини, оскільки часто причиною залишення може бути "неадекватне начальство" або відчуття неефективності на своєму місці. А Сарнацька зауважила, що "на цьому етапі закручувати гайки для військовослужбовців і навпаки послаблювати для цивільних є неправильним".

"Це знижує моральний дух у війську. Ми маємо захищати військовослужбовців, які захищають нас, а не навпаки", - додала військова.

Що відомо про законопроєкт 13260

Наприкінці серпня Інформатор писав, що народні депутати пропонують призначати військовослужбовцям лише реальні тюремні строки за відмову виконати наказ командира під час дії воєнного стану. Йдеться про 5-10 років в'язниці. Такі зміни передбачає законопроєкт №13452, його, у середу, 27 серпня, планує розглянути Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

Автори законопроєкту №13452 - "слуги народу", зокрема нардепи Сергій Іонушас, Максим Павлюк та Владлен Неклюдов. Вони пропонують, щоб військових за непокору можна було карати лише позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, це можна зробити, якщо:

• включити статтю 402 КК до переліку статей, за якими не дозволено пом’якшувати покарання;

• виключити застосування умовного покарання (ст. 75 КК).

Проєкт закону також передбачає, що військових не можна буде звільняти від адміністративної відповідальності через малозначність у випадках:

• порушення правил бойового чергування;

• розпивання алкоголю під час служби;

• пошкодження військового майна з необережності та інших правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП.

Нагадаємо: У Києві відбувся великий саміт Мінветеранів.