Трагедія на канатній дорозі в Києві: проєктант та четверо посадовців постануть перед судом

Смерть 20-річного хлопця на канатній дорозі через Дніпро — не лише особиста трагедія, а й тривожний сигнал про провали в системі контролю за об’єктами підвищеної небезпеки. Те, що мало б дарувати адреналін і враження, в одну мить перетворилося на фатальний обрив — у буквальному сенсі. Тепер перед судом постануть ті, чия безвідповідальність, за версією слідства, спричинила непоправне. Повідомляє Life.kyiv.ua.

5 обвинувачених, одна смерть і безліч запитань

Слідчі дії завершені, і обвинувальний акт уже скеровано до суду. У справі — п’ятеро підозрюваних: проєктант, директор підприємства, експерт, оператор атракціону та колишній інженер КП "Плесо". У кожного — своя роль у ланцюгу рішень і бездіяльності, що в підсумку призвели до трагедії.

Проєктант, за даними прокуратури, допустив ключову технічну помилку — використав канат, який категорично не призначений для таких конструкцій. Це і стало причиною обриву. Директор фірми затвердив проєкт, не перевіривши відповідність критичних елементів. Експерт із приватної компанії, який мав перевірити безпечність атракціону, виявився формальним "погоджувачем". А ФОП, що управляв переправою з 2024 року, не провів обов’язковий щоденний техогляд у день трагедії. Окремо судитимуть інженера з технічного нагляду — за службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Атракціон смерті: що не так із контролем?

Ситуація з переправою — не перший інцидент навколо цього об'єкта. Ще у 2021 році прокуратура мала запитання до його статусу та відповідності вимогам безпеки. З того часу, попри ризики й застереження, атракціон продовжував працювати. Його рекламували як "унікальну повітряну пригоду" в самому серці столиці.

Формально — усього лише атракціон. Але за законом — це об'єкт підвищеної небезпеки, для якого передбачені спеціальні регламенти, технічні паспорти, допуски, перевірки. На практиці ж маємо суміш недбалості, формалізму та безвідповідального підприємництва, де безпека — останній пункт у кошторисі.

Ціна безвідповідальності

Частина 2 статті 272 Кримінального кодексу України, за якою інкримінують діяння більшості підозрюваних, передбачає позбавлення волі до 8 років. Це відповідь держави на зневагу до техніки безпеки, коли її порушення призвело до смерті людини. Але чи стане цей прецедент уроком для інших? І чи не спробують у суді применшити провину — як це нерідко буває, коли йдеться про "помилку системи", а не конкретну злу волю?

Безпека понад усе — на ділі, а не в паперах

Трагедія 21 липня 2024 року — не просто результат низки помилок. Це дзеркало системи, де формальність переважає над суттю, де дозвільна документація цінується вище за реальний технічний стан. Києву та Україні загалом потрібна не кампанійна реакція на випадки, що вже сталися, а системний аудит усіх об’єктів підвищеної небезпеки: від канатних доріг до батутних майданчиків, від тирів до катамаранів.

Життя — це не атракціон. Воно не передбачає другого шансу після падіння. І кожен, хто має вплив на безпеку, — від проєктанта до чиновника — має це пам’ятати щодня.

Нагалдаємо: Обрив тросу атракціону в Києві: з Дніпра дістали тіло хлопця.