Релігієзнавець пояснив, чому у висновку держави про зв’язок УПЦ з Москвою не згадано російський паспорт Онуфрія
- Open Media Ukraine

- 11 лип.
- Читати 2 хв

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті видала наказ про виявлення ознак афілійованості Київської митрополії Української Православної Церкви (УПЦ) з Російською Православною Церквою (РПЦ). Водночас релігієзнавець, доктор філософських наук Олександр Бродецький пояснив, чому у цьому висновку не згадали про російський паспорт Митрополита Онуфрія.
Про це він зазначив в інтерв'ю «Главкома». Повідомляє RISU.
«Історія з паспортом – це все-таки суто моральний аспект. Навіть сьогодні, під час війни, наявність російського громадянства – не підстава просто викидати людину з українського», – зауважив релігієзнавець.
Як приклад, експерт навів: у квітні 2025 року від Онуфрія було вручено орден Володимиру Кантаряну, який очолює Молдавську Православну Церкву. Кантарян не заперечує, що є архиєреєм російської Церкви, навіть зараз бере участь у її Синодах. Однак релігієзнавець вважає, що такі історії – більше фактор ціннісного плану. Бродецький зазначив, що наскільки вони можуть про щось свідчити в юридичному аспекті – важко сказати.
«Умовно кажучи, Онуфрій скаже: «Так, я вручив йому цей орден, бо такі в мене погляди. Але це не скасовує того, що структура, яку я очолюю, вийшла зі складу РПЦ». Або той же Онуфрій зустрічався з Сербським Патріархом, який також зустрічався з Путіним. Тобто ці жести дуже важливі в ціннісному і смисловому плані, аби люди їх бачили і робили свій вибір. Але наскільки на підставі цього держава може приймати кристально чисті юридичні рішення?», – зауважив Бродецький.
Релігієзнавець додав: «Тут може бути хіба що ще один аспект – так зване політико-правове рішення, коли в екстраординарних обставинах війни деякі рішення приймаються не суворо за «буквою закону», а з урахуванням аспектів моралі та безпеки. Але Державна служба з етнополітики та свободи совісті пішла іншим шляхом».

Бродецький вважає, що юристи Московської церкви будуть діяти в руслі політико-правової логіки, а не лише юридичної.
«Представники УПЦ МП будуть висувати свої тези, що, згідно з юридичним правом, немає ніякої їхньої реєстрації як російської структури. В Україні ж зареєстровані різні конфесії і ніхто їх не питає, в якому вони перебувають зв'язку з тими, від кого колись пішли генетично. Тому в оскарженнях будуть казати, що має місце підміна питання «містичного» зв’язку, яке є внутрішнім фактором певної релігійної організації, юридично-соціальним. І, мовляв, це не є компетенцією держави», – каже він.
Бродецький наголосив, що в грамоті Алексія ІІ 1990 року є такий хитрий нюанс: українська церква не «зв’язується» через РПЦ (з Єдиною Святою, Соборною та Апостольською Церквою), а вже «зв’язана» як доконаний факт.
«Тобто це формулювання можна трактувати так, що колись російська церква зв'язала українську з іншими церквами, коли давала оцю незалежність, самостійність в управлінні. А тепер, мовляв, УПЦ вже з ними зв'язана і може комунікувати самостійно. Ось цей аргумент їхні юристи і можуть висувати, але наскільки його врахують суди – це вже інше питання. Думаю, вони все-таки будуть діяти в руслі політико-правової логіки, а не суто юридичної», – пояснив він.
Раніше Державна служба України з етнополітики та свободи совісті видала наказ про виявлення ознак афілійованості Київської митрополії Української Православної Церкви (УПЦ МП) з Російською Православною Церквою (РПЦ), діяльність якої заборонена в Україні. Це означає, що попри заяви про незалежність УПЦ МП вона має фактичні чи організаційні зв’язки з РПЦ.














Коментарі