Передача Києву активів РФ: ЄС рухається від ідеї до плану

Учасники неформального саміту ЄС в Копенгагені Фото: Ludovic Marin/AFP/Getty Images

Країни ЄС не відкинули ідею фон дер Ляєн передати заморожені російські активи Україні. Концепція отримала потужну підтримку одних і зацікавила інших. Про цю та інші теми саміту ЄС - у репортажі DW.

Лідери Європейського Союзу та його країн зібралися на неофіційний саміт у Копенгагені в середу, 1 жовтня, щоб обговорити дві взаємопов'язані теми: підтримку України та зміцнення оборони Європи. Сам захід також вимагав посилених заходів безпеки на тлі дедалі частіших вторгнень безпілотників на територію не тільки країн ЄС, що межують з Росією, але й Данії, яка приймає саміт.

І хоча поліції на вулицях її столиці було не більше, ніж на будь-якому іншому саміті Євросоюзу, військові заходи безпеки були вжиті безпрецедентні. Так, в порту біля берегів Копенгагена курсує німецький фрегат, розгорнуті спеціальні засоби ППО, надані німецькими, французькими, шведськими та британськими військовими після появи підозрілих безпілотників над аеропортами. Крім того, в Данії діє короткочасна заборона на запуск дронів.

Євросоюз домовився розробляти план передачі Києву активів РФ

На неофіційному засіданні Європейської Ради, що відбулося в старій частині міста в датському королівському палаці Крістіансборґ, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) вперше представила основні елементи своєї пропозиції передати Україні заморожені російські активи. За словами чиновника Євросоюзу, відгуки країн ЄС були конструктивними, хоча Бельгія висловила низку юридичних і технічних зауважень. "Проте досягнуто домовленості про продовження роботи над цим питанням", - повідомив чиновник після завершення саміту.

"Звичайно, нам ще багато чого доопрацювати в цій пропозиції, але я була рада бачити інтерес лідерів до цієї концепції, - сказала на підсумковій пресконференції сама фон дер Ляєн. - Тепер ми активізуємо обговорення цієї теми". Відповідаючи на питання про побоювання Бельгії, в якій на рахунках депозитарію Euroclear зберігаються заморожені активи РФ, глава Єврокомісії наголосила на неприпустимості того, щоб ця країна сама несла на своїх плечах весь ризик, пов'язаний з передачею активів.

Дипломати різних країн Євросоюзу напередодні саміту зазначали, що юридична основа такого підходу повинна бути міцною, а фінансові ризики слід рівномірно розподілити між усіма членами ЄС. "Бельгія має бути захищена від можливих зобов'язань, - сказав високопоставлений дипломат ЄС на брифінгу 30 вересня. - Уся ця система повинна бути юридично обґрунтованою і давати Бельгії впевненість. Цілком очевидно, що така країна, як Бельгія, не може нести відповідальність за суму в 200 мільярдів євро, що становить третину її ВВП: гарантії повинні бути надані всіма країнами ЄС". Тепер країнам належить домовитися про схему розподілу ризику. Не виключено, що вони ухвалять конкретне рішення про передачу Україні заморожених російських активів на офіційному саміті Євросоюзу, який відбудеться 23-24 жовтня в Брюсселі.

Фредеріксен: "Це дострокова виплата репарацій"

Тим часом у Копенгагені фон дер Ляєн знову запевнила, що про конфіскацію не йдеться і Росія зможе претендувати на свої активи, якщо виплатить репарації Україні. "Тому що винний мусить нести відповідальність", - підсумувала вона.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен на спільній з лідерами Євросоюзу пресконференції рішуче підтримала модель, "що забезпечить дострокову виплату Росією майбутніх репарацій Україні". "Я вважаю справедливим, що Росія заплатить за свої порушення і руйнування", - сказала вона і пообіцяла, що її країна, яка головує в раді ЄС, буде активно працювати над реалізацією цієї ідеї.

За словами глави Євроради Антоніу Кошти, дискусія про передачу Києву заморожених активів РФ має стати сигналом Москві про те, що "у партнерів України, в тому числі європейських, є воля і засоби продовжувати підтримувати її доти, доки не буде досягнуто справедливого і міцного миру".

Правила вступу до ЄС залишаються незмінними

Зі свого боку, Кошта представив лідерам країн Євросоюзу свою пропозицію перейти від одностайного голосування до кваліфікованої більшості голосів при відкритті переговорів про членство країн-кандидатів в ЄС. У такий спосіб він намагається подолати вето, накладене Угорщиною на відкриття основного розділу переговорів про вступ України до Євросоюзу. А оскільки процес євроінтеграції Молдови йде паралельно з українським, то у заручницях цієї ситуації опинилася і вона.

Як повідомив після закінчення засідання європейський чиновник, відгуки лідерів були позитивними, за винятком тої ж Угорщини, яка виступила проти. Її прем'єр-міністр Віктор Орбан, прибувши на саміт, укотре заявив, що Євросоюз в принципі не може прийняти Україну до свого складу, а замість членства достатньо було б укласти з нею договір про співпрацю.

І все ж було вирішено продовжити обговорення цієї теми на офіційному засіданні Євроради в кінці жовтня.

Система безпілотників - "як в Україні"

Питання зміцнення оборони обговорювалися на основі оглядового документа Єврокомісії, ключові моменти якого - чотири проєкти зі створення європейської "стіни дронів", щита ППО, спостереження за східним флангом блоку і оборони в космосі. Країни ЄС ознайомилися з документом заздалегідь, і низка дипломатів напередодні саміту похвалили його актуальність і логічність. Наявні сумніви і побоювання лідери держав і урядів країн Євросоюзу висловили за круглим столом, проте поки публічно не озвучили.

Відомо, що Єврокомісія пропонує вибудувати систему дронів, покликану протидіяти ворожим безпілотникам та іншим загрозам. Вона повинна бути зосереджена на східному фланзі, але служити щитом для всього континенту, в тому числі від гібридних атак, міграції, що використовується як зброя, а також для спостереження за російським "тіньовим флотом" і попередження скупчень військ на кордонах ЄС.

"Тут ми, звичайно, значною мірою спираємося на досвід України, і тому ми мусимо швидко просуватися вперед разом з Україною і НАТО", - зазначила фон дер Ляєн на пресконференції.

Метте Фредеріксен закликала уже на початковому етапі інтегрувати Україну в розробку системи дронів, "тому що українці - експерти". "Три роки тому в Україні не було оборонної промисловості, а зараз там найсучасніша і найінноваційніша оборонна промисловість, яку тільки можна собі уявити, - заявила фон дер Ляєн. - Українське виробництво дронів - найдешевше, найшвидше і "найрозумніше" в світі".

Водночас прем'єр-міністерка Данії визнала, що якою б потужною і сучасною не була "стіна дронів", безпілотники все одно потраплятимуть до Європи, і один такий проєкт усіх проблем з безпекою не вирішить.

Нагадаємо: У Німеччині заявили про «підозрілі» дрони, що проводили розвідку над об'єктами критичної інфраструктури.