Мікроби по всьому світу почали поїдати пластик

Учені вивчили зразки ДНК мікробів, взятих із 236 місць на планеті. Виявилося, що в їхніх генах закодовано 30 тис. ферментів, здатних розкладати 10 видів пластику. І що більше сміття, то вища концентрація таких мікроорганізмів. Учені з Технічного університету Чалмерса у Швеції виявили, що кількість мікробних ферментів, здатних розкладати пластик, збільшується, і це безпосередньо корелює зі зростанням рівня забруднення Землі, пише Фокус.

У районах, які найбільше страждають від забруднення пластиком, є більше мікробів, які поїдають пластик у ґрунті та морях.

"Наразі нам мало що відомо про ці ферменти, що розкладають пластик. Ми не очікували виявити таку велику їх кількість у різних мікробів і в різних довкіллях", — розповів провідний автор дослідження Ян Зрімек.

Дослідники дійшли такого висновку, проаналізувавши гени, знайдені в зразках ДНК, взятих із 236 місць у всьому світі. Вони шукали гени, які кодують ферменти, що розкладають пластик.

Загалом учені виявили 30 000 ферментів – 12 000 в океанічному мікробіомі та 18 000 у ґрунті, здатних розкладати 10 різних видів пластику.

"Наше дослідження чітко демонструє те, як навколишнє середовище реагує на людське втручання", — зазначили вчені.

Щороку у світовий океан потрапляє близько 8 млн тонн пластику, йдеться в публікації. Масове виробництво пластику почалося лише в другій половині XX століття, але цей штучний матеріал набув широкого поширення в природному середовищі лише за кілька десятиліть.

Від антарктичних льодів до глибин Маріанської западини — зараз на Землі практично немає жодного природного середовища, яке б не постраждало від забруднення пластиком.

Однією з головних переваг пластику є його еластичність. Інша його перевага — довговічність — водночас і його головний недолік. Пластик тривалий час зберігається в навколишньому середовищі. Наприклад, пластикова соломинка може розкладатися до 200 років.

Незважаючи на масштабність проблеми, дослідники вважають, що їхнє відкриття можна буде використовувати для виявлення нових ферментів і використання їх у процесах переробки пластику, що наблизить людство на крок ближче до вирішення глобальної проблеми.

"Наступним кроком буде перевірка найперспективніших ферментів у лабораторії, щоб краще вивчити їхні властивості й оцінити швидкість розпаду пластику, який вони можуть викликати. Після цього ми могли б створювати екосистеми мікроорганізмів, націлені на знищення певних видів полімерів", — пояснив Олексій Железняк, науковий співробітник університету Чалмерса, який брав участь у дослідженні.

Нагадаємо, що 10 грудня в Україні набув чинності новий закон, який забороняє безкоштовно розповсюджувати пластикові пакети. Ті господарства, які порушать заборону, нестимуть відповідальність у вигляді штрафу.