Л - лояльність (18+)

Армія України, 10 рік війни. Я почав з добровольця у 14, рядовим, служу і зараз.

Тенденція грьобаної лояльності роз’їдає наши ряди як гангрена. Я ніколи не розумів чому зачасту, майже завжди, кар’єру роблять не розумні, фахові і професійні, а ті хто добре вміє брехати, маніпулювати, лизати дупу командирам.

У армію я прийшов з бізнесу, там це явище не так розповсюджене. Але у держ.структурах, у кабінетах влади, у державних апаратах, яким по суті є армія, це є нормою.

Про що я кажу? Давайте на прикладах.

Був у мене типу командир, начальник медичного пункту, полу-медик Паша.

Прийшов на посаду після толкового начмеда, який все организував під час боїв за Бахмут. Були волонтери, команда, автівки. Але коли ти хуй…ий менеджер, і не можеш банально пробити постачання аптечок з бригади то страждає хто? Правильно, рядовий піхотинець!

У своєму колективі Паша навязав модель лизоблюдства, видимості роботи, і приблизив до себе тих, хто йому НЕ їбав мозок. За результатами роботи, точніше системних пройобів, комбат З. змістив його з посади, і запропонував мені, старшому бойовому медику роти, очолити евакуацію 1 та 2го пліча, як професіоналу. Я не хотів медалей, слави, бути зручним для всіх. Я хотів рятувати пацанів і для цього готовий був “нагибати” усіх: від водіїв до начальника ГСМ. Але це ж працювати треба, заявки писати, машини ремонтувати, за майно відповідати. Не, нахєр того Гутмана! У результаті Паша підбурив свій колективчик, вони на мене написали рапорт на комбата, через БРИГАДУ! Мене зняли, повернули на посаду медика роти. А Пашу на місце. Результати були плачевними: санітарні втрати виросли, бійців лікували по місцю дислокації зеленкою і йодом, на консультації профільних лікарів я возив своїх бійців сам, всупереч “внутрішніх розпоряджень”.

Але Паша був дуже лояльним до когось там у бригаді, вміло працював язиком, і по ітогу перейшов туди на службу, кинувши батальон на дівчинку без освіти. І всіх це влаштувало.

Другий приклад. Мій колишній командир роти. Попандопуло, сука. Прийшов до нас під час боїв у Серебрянському лісі. Язик довгий, в ду..у без мила може залізти, хитрий як лис. Покорєшився з нач.штабу, вчасно підлизнув ЗКБ, і все. Маніпулятор від Бога. Одному моєму взводному медику, підлеглому, щось наобіцяв, нагородив з три короба- розсварив нас. Другого медика, Тараса накрутив проти мене, наказав вивезти все медичне майно роти зі складу у той час поки я був на бойовому чергуванні. По результатам Тарас списався, майно проїбалося ВСЕ!!!!, пацани-піхотинці залишилисяі без аптечок і піл-паків. Але і комбата, і НШ і всіх решта це не турбувало- бо він сука комфортний офіцер, не зайобує рапортами, заявками, на нарадах все заєбісь.

Але це ще не все. Коли цей мудень вирішив піти на підвищення, він навмисно, маніпулятивно, всіх розігнав з ТПД, де в нас був склад, зберігалися речі 300х і 200х, і розмародерів навіть ці баули. Позабирав аптечки, ножі, ліхтарики (у мене навіть свідки є).

Коли я про це дізнався, завчасно подзвонив комбату Я., мов безпрєдєл цей Попандопуло робить, зупини це! Що ви думаєте, комбат “відморозився” - нехай іде, потім розберемось. Пизде…

По результатам недоофіцер пішов на підвищення, рота залишилася без майна, а нещасні солдатики знов колядують по волонтерах.

Як там кажуть: зло квітне коли добрі люді мовчать, так?

Таких прикладів у мене сотні, коли ти незручний, кажеш правду, зайобуєш командирів, тебе ігнорять, не хочуть слухати, бо ти не ЛОЯЛЬНИЙ.

А кар’єру будують ті, хто перед командиром має вигляд “ лихой і придуркуватий”, не створює проблем, не зайобує командирів незручними питаннями.

Ця “мотивація” повсюди, я це бачу на прикладі інших побратимів, читаю у постах. Це системне явище. Розумію, що армія це відображення суспільства. Ми створені з колишніх цивільних.

Але де ж ті Статути, повага та така мріяна ефективність?

Л- Лояльнісь (або Лизоблюдство)????

Дмитро Гутман, сержант ЗСУ.