Ексголові Держлікслужби повідомили про підозру за недостовірне декларування

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) повідомили про підозру колишньому голові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), повідомляє САП. Посадовця підозрюють у декларуванні недостовірних відомостей — за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. На початку 2026 року чиновника звільнили з посади. Повідомляє Kyiv.News.

Що сталося

За результатами досудового розслідування встановлено, що державний службовець упродовж трьох років поспіль — з 2022 по 2024 рік — систематично не вносив до своїх щорічних декларацій відомості про житловий будинок у Київській області.

Нерухомість формально оформлена на близьких родичів підозрюваного. Однак, за даними слідства, фактично будинком користувався сам чиновник разом із дружиною. Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», таке майно підлягає обов’язковому декларуванню незалежно від того, на кого воно оформлене юридично. Закон вимагає зазначати в декларації всі об’єкти нерухомості, які перебувають у фактичному користуванні декларанта або членів його сім’ї.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Чому це відбувається

Приховування майна шляхом його оформлення на родичів — одна з найпоширеніших схем серед українських чиновників. Публічні службовці вдаються до неї, щоб уникнути питань щодо невідповідності між офіційними доходами та реальним рівнем життя. Переписування нерухомості, автомобілів чи інших цінних активів на батьків, дітей або інших близьких осіб дозволяє формально «очистити» декларацію.

Проте антикорупційне законодавство передбачає обов’язок декларувати не лише власне майно, а й те, яке перебуває у фактичному користуванні. Саме цей принцип покладено в основу підозри у цій справі. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) систематично проводить повні перевірки декларацій за ризик-орієнтованим підходом, зіставляючи задекларовані дані з реєстрами нерухомості та іншими державними базами даних.

Яке покарання передбачено

Підозру повідомлено за частиною 2 статті 366-2 КК України. Ця частина застосовується, коли недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 2026 рік це складає значну суму, що свідчить про високу вартість прихованого майна.

За санкцією статті підозрюваному загрожує штраф від шести до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, обмеження волі або позбавлення волі на строк до двох років. Додатково передбачено позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Хто відповідає за розслідування

Розслідуванням справи займаються детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Ці два антикорупційні органи мають виключну компетенцію щодо розслідування корупційних правопорушень, вчинених високопосадовцями, суддями та правоохоронцями. Контроль за достовірністю декларацій здійснює НАЗК, яке аналізує подані дані та в разі виявлення ознак кримінального правопорушення передає відповідні матеріали до НАБУ для подальшого розслідування.

Що роблять зараз

Тривають слідчі дії у межах досудового розслідування. Повідомлення про підозру є першим офіційним етапом кримінального переслідування. Надалі справа має бути скерована до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який має виключну юрисдикцію щодо розгляду кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснювало НАБУ. Суд визначить міру покарання з урахуванням усіх обставин справи.

Чому це важливо знати

Держлікслужба — ключовий регулятор фармацевтичного ринку України. Служба відповідає за контроль якості лікарських засобів, реєстрацію медичних препаратів та нагляд за обігом наркотичних речовин. Це один із найважливіших органів у сфері охорони здоров’я, рішення якого безпосередньо впливають на доступність ліків для мільйонів українців.

Керівник такого органу належить до категорії високопосадовців, до яких суспільство висуває підвищені вимоги щодо доброчесності та прозорості. Випадки приховування майна підривають довіру до системи електронного декларування — одного з ключових антикорупційних інструментів країни на шляху до євроінтеграції.

Ця справа також демонструє, що антикорупційні органи продовжують моніторити та перевіряти декларації навіть після звільнення чиновників із посад, тож відставка не рятує від відповідальності.

Нагадаємо: 10 тисяч доларів за «діагноз»: у Києві викрили схему фіктивних відстрочок.