Болгарія після санкцій США відкрила шлях до продажу активів Лукойлу

Парламент Болгарії у п'ятницю, 24 жовтня, схвалив поправки до закону про інвестиції, які відкрили шлях до продажу болгарських активів російської компанії Лукойл.

Про це повідомляє Mind з посиланням на агентство Nova TV.

Згідно з документом, на першому етапі операція проходитиме під контролем Державного агентства національної безпеки, а на другому – з обов'язковим схваленням уряду Болгарії.

Агентство має видати письмовий висновок про можливість продажу та провести перевірку всіх болгарських активів Лукойлу, включно з дочірніми компаніями та пов'язаними з ними особами. Під контроль також потраплять потенційні покупці.

За даними агентства, рішення парламенту стало ключовим кроком до завершення багаторічного періоду невизначеності щодо болгарських активів російського нафтового гіганта. Сам процес продажу може тривати лише місяць, оскільки, відповідно до санкційних вимог США (OFAC), країни, де частка в активах Лукойлу перевищує 50%, повинні врегулювати питання власності до 21 листопада поточного року.

На кону – розташований на березі Чорного моря найбільший нафтопереробний завод Болгарії Lukoil Neftochim Burgas, здатний щороку переробляти до 10 млн тонн нафти.

Окрім НПЗ у Бургасі, Лукойл управляє також 220 автозаправними станціями, дев'ятьма нафтобазами та бізнесом з бункерування морських та повітряних суден.

Головним претендентом на придбання болгарських активів Лукойла ЗМІ називали консорціум, до якого входять турецький холдинг Cengiz і держкомпанія Азербайджану SOCAR.

Зацікавленість у купівлі також виявляли міжнародний трейдер Vitol, угорська MOL Group, національна нафтова компанія Казахстану «КазМунайГаз», а також пенсійний фонд Туреччини OYAK.

Для Азербайджану та Туреччини, за словами аналітиків, участь у цій угоді має стратегічне значення. Завод Neftochim Burgas є єдиним нафтопереробним підприємством Болгарії, і його придбання дасть консорціуму контроль за розподілом нафтопродуктів по всій країні, а також можливість їх експорту до сусідніх європейських держав.

Окрім того, цей актив створює передумови для перезапуску нафтопроводу Баку-Супса, що простоює з весни 2022 року. Потужність труби – до 5 млн тонн на рік, якою можуть постачати не лише азербайджанську, а й казахстанську нафту.

Нагадаємо: ЄС остаточно відмовляється від російського газу навіть після припинення війни в Україні.