Керуючому справами: «Не розуміємо архієреїв, які відстоюють єдність з вбивцями»

На одному відомому інтернет-ресурсі, наближеному до Керуючого справами УПЦ митрополита Антонія Паканича, з’явилася публікація під заголовком: «Керуючий справами: не розуміємо “братства”, де підтримують гонителів Церкви». Повідомляє Духовний Фронт України.

У ній зазначається, що «владика виступив із різким осудом представників церковних кіл, які під виглядом «братолюбства» та «терпимості» підтримують стосунки з гонителями УПЦ». Матеріал складається з цитат митрополита з його заяви (розміщеної на іншому близькому до нього ресурсі) про те, що існує особливий тип людей, які «ніби й належать до Церкви, але водночас демонстративно й публічно підтримують тісні стосунки з тими, хто цю Церкву переслідує».

«Вони мовчать, коли із боєм захоплюють храми, коли б’ють єпископів, священників і мирян, коли духовенство саджають за ґрати. Але варто лише комусь із вірян обуритися репресіями проти своєї Церкви, як одразу з цього середовища лунають заклики “бути терпимішими” та “всіх полюбити”».

«Особливу критику владика висловив на адресу різних організацій і «братств», де проводяться конференції спільно з тими, «хто прагне знищити нашу Церкву». За його словами, там панує «лицемірний дух “взаєморозуміння”», тоді як за вікном відбувається «справжній розбій і рейдерські захоплення з побиттям вірян УПЦ».

Митрополит висловив особливу стурбованість участю у таких заходах священників і ченців, які, «наївно вірять, що зможуть поліпшити ситуацію, спілкуючись із представниками структур, спрямованих проти Церкви». Традиційно на завершення«керуючий справами УПЦ закликав «посилити молитви» за всіх братів, які зазнають переслідувань за віру».

Неважко здогадатися, що об’єктом «жорсткого осуду» стало Софійське братство, яке об’єднує представників УПЦ, ПЦУ та Константинопольського патріархату. У минулому Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній не раз намагався заглушити голос духовенства УПЦ, звинувачуючи активних священників в обновленстві та у прагненні зруйнувати Церкву зсередини. Його, як і деяких інших архієреїв, обурює, коли священники та миряни УПЦ проявляють ініціативу й намагаються на своєму рівні залагоджувати міжюрисдикційні конфлікти. Для них ідеальною ситуацією було б, якби їх підлеглі були безмовними вівцями чи слухняними віслюками.

Очевидно, що Його Високопреосвященство чудово розуміє: прості священники, а тим більше миряни в УПЦ сьогодні позбавлені можливості впливати на глобальну церковну політику. Але вони можуть самотужки реалізовувати соціальні чи просвітницькі проєкти, навіть у міжюрисдикційному форматі. Саме такою найпотужнішою міжправославною ініціативою нині стало Софійське братство, актив якого складають ті, хто не лише пам’ятає заклик Спасителя: «Щоб усі були єдине» (Ін. 17:21) та ап. Павла: «Перебувайте в мирі з усіма людьми» (Рим. 12:18), але й намагається втілювати ці слова в життя.

А привело Українську Православну Церкву до її нинішнього критичного стану як раз таки її керівництво. Митрополита Антонія обурюють контакти духовенства УПЦ з іншими православними структурами України, але це не заважало йому після 2014 року відвідувати країну-агресорку, а після 2022-го — утримуватися від будь-якого публічного засудження окупантів.

Бориспільська єпархія, яку очолює обурений митрополит, – одна з небагатьох в УПЦ (крім окупованих територій), де у храмах і монастирях служать на антимінсах із іменем патріарха Кирила.

За роки перебування на посаді керуючого справами УПЦ митрополит Антоній, мабуть, зробив найбільше серед архієреїв для того, щоб за УПЦ остаточно закріпилося тавро «московської» Церкви. Сьогодні вже не є таємницею, що він фактично очолює групу митрополитів із виразною промосковською орієнтацією. Чи має він моральне право повчати, а тим більше критикувати вірян УПЦ – членів Софійського братства – питання відкрите.

Поважному митрополиту не слід забувати, що братства в історії українського православ’я, особливо у важкі для Церкви часи, виконували важливу роль не лише як осередки культури та просвітництва. Вони ставали на захист Церкви та сприяли її очищенню і відродженню у той час, коли ієрархія була на це неспроможна. Чи спроможна ієрархія УПЦ сьогодні — на це мав би відповісти сам Керуючий справами.

Сьогодні владика Антоній реагує на загрози Церкві лише закликами на кшталт: «Мужньо приймати все, що посилає Господь, і не переступати останню межу, щоб остаточно не опинитися поза канонічним полем» (проповідь від 20 липня, опублікована в інтернеті). «Не опинитися поза канонічним полем» — очевидно, означає не розривати остаточно зв’язок із РПЦ.

Така «мудра» політика другого за впливом ієрарха УПЦ призводить до того, що з Церкви починають ліпити образ «московської», і коли все сиплеться, залишків вірних закликають «мужньо приймати все».

Тільки в тому, що це «посилає Господь» є великі сумніви – коли власноруч довели Церкву до кризи, прикриватися іменем Бога щонайменше некоректно.

Нагадаємо: Bihus info випустив розслідування про мережу УПЦ-ФСБ, листування священників, лобі за кордоном і “СПЖ”.